Ситуація з правами людини в Криму за сім років окупації: аналітична доповідь.
У цій доповіді детально розповідається про стан дотримання свободи релігії і переконань за сім років окупації Криму Російською Федерацією, а також висвітлені правопорушення з боку окупаційної влади до релігійних організацій.
Повний текст Доповіді:
Після окупації півострова РФ розповсюдила на його території російське законодавство й відповідну практику його застосування, що призвело до згортання права на свободу думки, совісті та релігії та переслідування мешканців Криму за репрезентацію релігійних переконань. Релігійна свобода обмежена обов’язковою реєстрацією громад як організацій і реєстрацією об’єктів релігійного призначення, контролем над випуском і розповсюдженням релігійної літератури, значними штрафами за порушення вимог до реєстрації релігійних організацій. Невиконання вимоги реєстрації релігійних організацій призводить до втрати правосуб’єктності та подальшої ліквідації організації. До релігійних груп і віруючих РФ застосовує не лише законодавство, що обмежує свободу віросповідання, але й так зване антитерористичне, антиекстремістське законодавство й законодавство для обмеження свободи мирних зібрань.
З 2014 року поширеною стала практика застосування антиекстремістського законодавства РФ до релігійних громад Криму за зберігання релігійної літератури, долученої до «списку екстремістських матеріалів». За виробництво і поширення таких матеріалів передбачено адміністративна відповідальність за статтею 20.29 КпАП РФ102. Література потрапляє до цього списку за рішеннями судів РФ зазвичай без достатнього правового обґрунтування або загальним списком з декількох матеріалів. До списку екстремістських матеріалів увійшло безліч книг релігійного змісту, насамперед ісламських, які до окупації Криму перебували у вільному доступі в бібліотеках, мечетях, медресе й приватних колекціях.
Кримські мусульмани переслідуються не лише в адміністративному, але й у кримінальному порядку. Найпоширенішою стала практика кримінального переслідування мусульман за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір» (або «справа проти кримських мусульман»).
Перші з відомих затримань за цими справами відбулися у Севастополі 23 січня 2015 року. Тоді були затримані Руслан Зейтуллаєв, Юрій (Нурі) Прімов та Рустем Ваїтов. 2 квітня за цією ж справою затримали Ферата Сайфуллаєва. 7 вересня 2016 року Південний окружний військовий суд засудив Руслана Зейтуллаєва до 7 років колонії загального режиму, а трьох інших фігурантів — до 5 років колонії загального режиму. Однак 27 грудня 2016 року Верховний суд РФ ухвалив направити справу Руслана Зейтуллаєва на новий розгляд, у результаті чого його засудили до 12 років колонії суворого режиму, згодом термін ув’язнення був збільшений до 15 років колонії суворого режиму. 22 січня 2020 року Юрій Прімов та Рустем Ваїтов звільнилися з колонії після відбуття терміну покарання та повернулися до Криму, а 31 березня 2020 року так само був звільнений Ферат Сайфуллаєв.
Наймасовіші затримання відбулися у 2019 році, коли під вартою опинилося 35 мусульман-громадян України у Криму за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».
Станом на кінець 2020 року кількість мешканців Криму, позбавлених волі у «справі кримських мусульман», тобто за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», склала 69 осіб. Ще 5 осіб обмежені в пересуванні: 3 перебувають під наглядом й не в змозі залишити окуповану територію, 2 — під домашнім арештом.
Ще однією групою віруючих, котрих органи окупаційної влади РФ позбавляють волі за релігійні переконання, стали «Свідки Єгови», чия організація з 2017 року в РФ потрапила до списку «екстремістських» організацій. 20 квітня 2017 року Верховний суд РФ визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією та заборонив її діяльність на території РФ.
У 2018 році розпочалося також переслідування «Свідків Єгови» в межах кримінальних справ.
Співробітники ФСБ РФ вчинили обшуки в Ялті та Алупці щонайменше у 6 учасників релігійної організації «Свідки Єгови» й мінімум у 9 її членів у Севастополі, також обшуки відбулися у Джанкої.
У 2020 році були ухвалені перші вироки учасникам організації «Свідки Єгови» з позбавленням волі. 5 березня 2020 року так званий «Джанкойський районний суд» визнав винним Сергія Філатова у створенні філіалу релігійної організації «Свідки Єгови» за частиною першою статті 282.2 КК РФ й призначив йому покарання у формі позбавлення волі терміном на 6 років з забороною займатися просвітницькою роботою, діяльністю, пов’язаною з виступами й публікаціями у засобах масової інформації, розміщувати матеріали в інформаційно-телекомунікаційних мережах, зокрема й у мережі Інтернет, терміном на 5 років і з обмеженням свободи терміном на 1 рік за умов відбуванням основного покарання у виправній колонії загального режиму. Також 5 березня «Ялтинський міський суд» визнав Артема Герасимова винним за цією ж статтею КК РФ і присудив виплату штрафу у розмірі 400 тисяч рублів. Однак 4 червня 2020 року «Верховний суд» Криму задовольнив апеляційну скаргу «прокуратури» та ухвалив рішення про позбавлення Артема Герасимова волі терміном на шість років. Його взяли під варту одразу в залі «суду».
Православна церква України (раніше — Українська православна церква Київського патріархату) під час подій захоплення Криму була одним з центрів спротиву окупації, через що окупаційна влада розпочала послідовну політику її знищення. Внаслідок цього кількість релігійних громад церкви, які діють у Криму, суттєво скоротилася.
Станом на початок 2014 року в Криму діяло 45 релігійних громад, але в 2018 році їхня кількість скоротилася до 11 громад, діючих при 8 храмах.
23 липня 2020 року співробітники Федеральної служби судових приставів РФ вручили архієпископу Кримської єпархії ПЦУ Клименту постанову про знесення храму в Євпаторії. Рішення про знесення культової споруди було ухвалено кримським «судом» за буцімто відсутність у відповідача доказів, що підтверджують «законність використання земельної ділянки й будівлі» релігійною громадою ПЦУ в Євпаторії. Окремо варто описати практику адміністративного переслідування за статтею 5.26 КпАП РФ (Порушення законодавства про свободу совісті, свободу віросповідань і про релігійні об’єднання), що передбачає покарання за «місіонерську діяльність». Тлумачення та застосування цієї статті призвели до дискримінації майже всіх релігійних громад й організацій, за винятком Російської православної церкви Московського патріархату.
Доповідь підготовлено Домом прав людини Крим, Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини, Центром громадянської просвіти «Альменда», Центром прав людини ZMINA.
Джерело: Кримська правозахисна група