Релігійний терор на окупованій частині Донбасу: як бойовики полюють на пасторів.
Їх називають «шпигунами», «сектантами» і «екстремістами». На окупованій частині Донбасу бойовики уже п'ятий рік переслідують протестантські церкви. Віднедавна намагаються їх повністю «заборонити», оголосивши процес так званої «перереєстрації». У громад відбирають приміщення, пасторів затримують і б’ють. Як це відбувається і що криється за атаками на релігійному ґрунті – читайте в матеріалі від журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Селище Майорск – передмістя окупованої бойовиками Горлівки. Тут серед зруйнованих снарядів і покинутих будинків є один, який за роки війни фактично перетворився на церкву.
«Тут кулі по двору літають досі, чуєш – «бац», у стіну вдарилося. Якщо Бог зі мною, то все буде добре», – розповідає журналістам «Донбас.Реалії» Олег Конополянка.
Він – пастор однієї з євангельських церков. У прифронтове селище переїхав у 2016 році. Флігель у дворі зруйнованого будинку господарі дому дозволили використовувати як молитовний дім.
«Ці лавки змайстрували, ці стільці, які були, якісь з Бахмута привезли, от тут і проводимо служіння», – Олег Коноплянка проводить екскурсію журналістам «Донбас.Реалії».
Два рази на тиждень збирається 10-15 людей, вони читають Біблію і співають пісні. Прихожани кажуть: зараз час такий, що люди тягнуться до Бога. Те, що в Майорську здається звичайним зібранням віруючих, в декількох кілометрах з іншого боку лінії розмежування – оголошено поза «законом».
Анґела Меркель і порятунок з полону
На відео, знятому в окупованому Луганську, можна побачити, як бойовики увірвалися у приватний будинок, де відбувалось зібрання християн-баптистів.
Людина в балаклаві вимагала «документи» на проведення заходу і «державну» «реєстрацію» на церкву.
– Просто на цей момент я десь проводжу ці збори.
– На якій підставі?
– На підставі віри в Ісуса Христа.
Подібні переслідування пережив й Тарас Сень – пастор церкви «Христос є відповідь». У підконтрольному бойовикам угруповання «ЛНР» Свердловську його арештували у вересні 2015 року.
«Людей десять, до зубів озброєних, біжать в нашу сторону, кричать: «Швидко з машини»… Все так раптово відбулося, нас викинули з машини, обшукали, зв’язали руки. Били сильно, били – у мене на лівій руці чутливість притуплена, мені в шию потрапили, перебили нерви і зачепили тканини», – розповідає про пережите Тарас Сень.
Тараса оголосили «шпигуном», звинуватили у «співпраці з ОБСЄ». Але через 4 дні відпустили – коли арешт набув розголосу.
«Німецька місія «Неємія» допомагає переслідуваним за віру християнам. В міру своїх можливостей, вони вийшли на адміністрацію Анґели Меркель. Я бачив, як змусили відпустити представників «МДБ» (незаконне формування бойовиків, яке називають «міністерством державної безпеки» – ред.), вони були злі, один з них, пам’ятаю, говорив: «Я б таких, як ти, стріляв», – пригадує Тарас Сень.
Бойовики називають вірян євангельських церков «сектантами» і «шпигунами». І час від часу зганяють людей на мітинги проти парафіян – на них лунають лозунги на кшталт «Пора б, напевно, одуматися і читати Біблію правильно» і «Сектанти! Досить закликати до безладу в «республіці».
Захопили церкву і перетворили на свою базу – пастор
На початку цього року угруповання «ЛНР» і «ДНР» оголосили процес так званої «перереєстрації». У Донецькій області він триватиме до 1 березня 2019 року. У луганській закінчився у жовтні.
«За результатами цієї «перереєстрації» з’ясувалося, що окупаційна влада «заборонила» діяльність всіх євангельських церков», – розповідає виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.
«Віряни, які залишилися на непідконтрольній території, якщо збираються для задоволення своїх духовних потреб за допомогою молитви, пісні або слова Божого, змушені збиратися в підпіллі. Якщо на такому зібранні знаходять просто членів церкви – у них «адміністративне покарання». Якщо ж це пастор – до 10 років в’язниці», – каже пастор церкви «Добра новина» Петро Дудник.
Пастор Петро Дудник з власного досвіду знає про ставлення бойовиків до протестантів. У 2014-му церкву «Добра новина» у Слов’янську бойовики перетворили на свою базу.
«Нас вигнали і сказали: це – тепер «військовий об’єкт». Тут жили три групи людей, спецназ російський. Потім десь 40 осіб прийшли, донські «казаки», такі серйозні мужики, років від 40 і старше – зі своєю зброєю, і третя група людей – це місцеві сепаратисти, бандюки», – продовжує він.
«Це – американська віра, американці – наші вороги»
Волонтер, парафіянин церкви «Слово життя» Євген Ткачов каже: бойовики у Слов’янську тримали вірян у полоні, а також погрожували позбавленням життя.
«Саме в Слов’янську ми вперше зіткнулися з переслідуванням за віру від людей, які вважали себе православними або православною армією, тому що зустрічалися саме з православними служителями, які носили зброю, які кинули свій прихід і прийшли сюди воювати за «Русь-матінку», щоб «фашизм», «бандерівці» не пройшли», – пригадує події тих днів парафіянин церкви «Слово життя» Євген Ткачов.
Він займається благодійністю. До війни це були Кенія і Руанда. Зараз – Україна. «Донбас.Реалії» вже розповідали про хоспіс для покинутих людей похилого віку. А у 2014-му Євген, як і багато інших, возив продукти у захоплений Слов’янськ і евакуйовував звідти людей. Поки не потрапив у полон бойовиків.
«Погрожували і тюремним терміном, і розстрілом. Забрали наше майно, машини і тримали в міськвідділі міста Слов’янська два дні. Потім Господь помилував і ми, з нашої точки зору, вийшло, що втекли, а фактично виявилося, що бойовики пішли», – продовжує Євген Ткачов.
«Чому для них були ворогами? Тому що вони мислили і говорили так: ви – американська віра, американці – наші вороги, ворогів треба знищувати», – додає Петро Дудник.
У Слов’янську, як повідомляла поліція Донецької області, бойовики розстріляли чотирьох членів церкви «Преображення Господнє». На окупованих територіях багато приміщень релігійних громад захоплені. У Донецьку, наприклад, у молитовному будинку мормонів відкрили РАЦС. Переслідують бойовики і греко-католиків, православних Київського патріархату. Влітку цього року з обшуками прийшли у донецьку мечеть.
«Використовують цей релігійний терор для того, щоб зміцнити свою незаконну владу. Для того, щоб викорінити будь-яке інакомислення і, таким чином, спробувати зробити таким ідеологічно однорідним населення окупованих територій, щоб не було ніяких спроб непокори», – каже виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.
Зібрання у прифронтовому Майорську триває не більше від двох годин. Але для них ці зустрічі стали чи не єдиною розрадою під час війни. Схожі богослужіння місіонери проводять вздовж усієї лінії розмежування.