Література як доказ: за зберігання заборонених книг мусульмани Криму можуть отримати термін.
Для того, щоб те чи інше видання потрапило в список забороненої в Російській Федерації літератури достатньо рішення районного суду без попереднього аналізу з боку незалежних експертів. «Чорний список» за останні роки з півтора десятків найменувань розрісся до понад двох тисяч пунктів із зазначенням книг, статей і навіть адрес сайтів. Порушникам правопорядку загрожують адміністративні штрафи та кримінальне переслідування. У Криму вважають, що силові методи боротьби з друкованим словом можуть призвести до негативних наслідків і зруйнувати міжконфесійну рівновагу.
«Після докладного вивчення списку забороненої в Росії літератури, я перебуваю в розгубленості. Третина моєї книжкової полиці точно під забороною. Я прибрала ці книги подалі, але тепер не знаю, що з ними робити», – каже Айше Османова, мусульманка із села Земляничне Білогірського району. Дівчина розповідає, що була здивована, коли виявила в «екстремістському» списку праці авторитетних в ісламському світі богословів, як, наприклад, Саїда Нурсі. Тепер перед нею стоїть дилема, що робити з цими книгами: викидати або спалювати рука не піднімається.
Муфтіят побоюється нових обшуків
Духовне управління мусульман Криму розповсюдило оголошення, в якому звертає увагу ісламських релігійних організацій, представників духовенства, мусульманської громадськості на те, що на територію Криму де-факто поширюється дія Федерального списку заборонених екстремістських матеріалів. Поширення, виробництво чи зберігання матеріалів, зазначених у списку, забороняється і тягне за собою відповідальність.
«Ми робимо це з наміром захистити віруючих Криму, попередити, проінформувати їх і захистити від можливих неприємностей», – пояснив заступник муфтія мусульман Криму Айдер Ісмаїлов в коментарі виданню Крим.Реалії мету подібного оголошення.
На території України практики складання списків забороненої літератури не існувало. Проте зараз, особливо після проведених обшуків у будівлі медресе – ісламського навчального закладу – в селі Кольчугіне і в мечеті села Строганівка в Сімферопольському районі Духовне управління мусульман Криму вважає, що «прокуратура» і далі буде ініціювати перевірки та обшуки в мечетях і мусульманських установах півострова.
«У зв'язку з вищезазначеним, просимо ознайомитися зі списком і вжити заходів для ліквідації заборонених матеріалів, якщо такі є», – йдеться в зверненні муфтіяту.
За переклад Корану заступився директор Ермітажу
Примітно, що до списку забороненої література потрапляє винятково на підставі рішення судів, без експертизи духовних центрів мусульман Росії. В свою чергу, Рада муфтіїв Росії неодноразово виступала проти випадків внесення до цього списку низки книжок авторитетних авторів.
Один зі скандально відомих випадків пов'язаний з рішенням районного суду Новоросійська, яким заборонявся і підлягав знищенню переклад Корану Ельміра Кулієва. Рішення суду різко розкритикували науковці, громадські та релігійні діячі. Зокрема, директор Ермітажу, відомий вчений-арабіст Михайло Піотровський назвав рішення районного суду «абсолютно фантастичним».
«Суспільство має розуміти, що можна і чого не можна, і що таке елементарний рівень освіти. Слава Богу, у нас вже вивчили, що про Біблію не можна говорити погано. Про Євангеліє теж. Але й про Коран не можна говорити погано. Не можна про Коран сказати, що він «екстремістський», – заявив учений у коментарі пресі.
«Силові методи можуть зруйнувати міжнаціональний мир у Криму», – Хізб ут-Тахрір
Частину списку забороненої літератури складають матеріали, які належать до ісламської течії «Хізб ут-Тахрір».
«У Росії в членів нашої організації регулярно проводяться обшуки, не знаходять нічого, крім подібної літератури. Але саме це згодом стає підставою для притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності», – розповів голова інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір» в Україні Фазил Амзаєв.
На його думку, дії російських силовиків у Криму можуть завдати непоправної шкоди міжконфесійному миру на півострові.
«Можливо, Крим – єдина точка на просторах колишнього Союзу, який не став свідком масштабних і кровопролитних зіткнень на міжконфесійному ґрунті за останні два десятки років. Але сьогодні російські закони кидають виклик тому, хай не ідеальному, але існуючому балансу в Криму. Силовий підхід, який не враховує складну специфіку міжконфесійних відносин півострова може привести до непередбачуваних наслідків», – сказав Крим.Реалії представник ісламської течії.
Від штрафу до кількох років в'язниці
Федеральний список екстремістських матеріалів складається Міністерством юстиції Росії на підставі судових рішень. Вперше він був створений 14 червня 2007 року та спочатку складався з 14 пунктів. Відтоді список постійно оновлюється і зараз містить понад 2370 пунктів.
Згідно з Кримінальним кодексом Російської Федерації, категорично заборонені книги, які пропагують нетерпимість відносно релігії, раси чи ідеології. Також заборонена література, котра закликає до насильницького повалення влади в державі, що пропагує ідеологію фашизму, а також містить заклики до екстремістської або терористичної діяльності. Крім текстової інформації, що друкується в мережі, журналах або газетах, до забороненого списку потрапляють відеоматеріали, які поширюються в інтернеті або на DVD-носіях, а також аудіоматеріали і навіть музичні альбоми. Також в ньому є адреси конкретних сайтів.
Російський Кримінальний кодекс передбачає різні покарання за зберігання та розповсюдження забороненої літератури – від адміністративних штрафів до 5 років позбавлення волі.
Автор: Мустафа Чауш для Крим.Реалії